Выплаты беженцам: где украинцы получают наибольшую денежную помощь

Українські біженці за кордоном можуть розраховувати на грошову допомогу від держави, яка надає прихисток. Суми виплат у країнах ЄС значно відрізняються.

РБК-Україна розповідає, де українцям, які втекли від війни, платять велику допомогу.

Зміст

Виплати у Німеччині для українців: скільки отримує сім'яВиплати у Норвегії: 1400 євро під час навчанняВиплати у Данії залежать від складу сім'їВиплати в Ірландії: 220 євро на тижденьВиплати у Чехії залежать від категорії вразливості

Виплати у Німеччині для українців: скільки отримує сім'я

Німеччина приймає майже третину (30,4%) всіх українських біженців, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Однією з причин вибору українців є значна соціальна підтримка, яку надає Німеччина втікачам від війни.

Зокрема, допомога Bürgergeld (громадянська допомога) виплачується як основне забезпечення для шукачів роботи і належить як німецьким громадянам, так і українцям із тимчасовим захистом.

Із 1 січня 2024 року стандартні розміри цієї допомоги складають:

самотні особи/самотні батьки – 563 євро;у сімейній парі на одного партнера – 506 євро;дорослі у закладах – 451 євро;підлітки 14-17 років – 471 євро;діти 6-13 років – 390 євро;діти до 5 років – 357 євро.

Тобто сім'я, яка складається із матері та двох дітей віком 6 і 14 років, отримуватиме 1424 євро. Центр зайнятості додатково надає 750-850 євро на людину на оренду житла.

Фото: Центр прийому біженців у Німеччині (gettyimages.com)

Також можна розраховувати на допомогу на особисте шкільне приладдя – 130 євро в першій половині навчального року та до 65 євро в другій половині навчального року.

Виплати у Норвегії: 1400 євро під час навчання

Громадяни України з тимчасовим захистом у Норвегії отримують виплати приблизно у 650 євро на дорослого та 300-400 євро на кожну дитину.

Водночас під час проходження інтеграційної програми українці можуть отримувати близько 1400 євро на місяць. Із цих коштів вони самостійно сплачують за житло та комунальні послуги. При цьому можна попросити про додаткову допомогу до прожиткового мінімуму.

Під час проходження інтеграційної програми біженці можуть попросити про матеріальну допомогу на дітей у розмірі 88 євро на місяць. Ці виплати можна отримати через рік проживання у Норвегії.

Фото: Центр прийому українців у Норвегії (gettyimages.com)

Через великий потік людей влада Норвегії планує скоротити виплати. Пропонується не виплачувати допомогу на дітей за перший рік. Також інтеграційні виплати для пар без дітей можуть скоротити на 516 євро на місяць. А одноразову виплату при народженні дитини у 7965 євро можна буде отримати лише після проживання у країні мінімум 12 місяців.

Виплати у Данії залежать від складу сім'ї

Данія – ще одна з країн, які надаєють українським біженцям значні виплати. Згідно з інформацією сайту «Допомога українцям у Данії» та волонтерського проекту Rubikus, українці із тимчасовим захистом у Данії як безробітні в середньому можуть отримувати приблизно 850 євро на місяць. Втім, після відрахування сум за соціальне житло і податків, «на руки» біженці матимуть близько 400 євро.

Суми допомоги залежать від складу сім'ї. Наприклад, виплати у 2024 рокі до відрахування податків такі:

одинокий батько з дитиною – 1758 євро (13105 крон);дорослий без дітей – 880 євро (6353 крон);батько і мати – 1230 євро (9170 крон);повнолітній до 30 років, що проживає разом з батьками – 379 євро (2823 крон).бонус за складання іспиту з мови на рівень Dansk 2 – 229 євро (1705 крон) на місяць протягом 6 місяців. Або тим, хто має встановлений діагноз, що заважає отримати рівень Dansk 2.

Фото: Українські біженці у Данії (gettyimages.com)

Виплати в Ірландії: 220 євро на тиждень

Ірландія надає українським біженцям щотижневі виплати для дорослих складають 220 євро (880 євро на місяць). Також передбачені виплати на дітей в Ірландії – близько 140 євро на місяць.

Виняток складають біженці, які прибули до країни з 14 березня 2024 року, коли набули чинності зміни до законодавства. Новоприбулим надається право проживати у державному житлі – здебільшого це центри колективного прийому – упродовж 90 днів. За цей час їхні виплати складають 38,80 євро на тиждень.

Фото: Центр допомоги українцям в Ірландії (gettyimages.com)

Після виїзду з державного житла виплати збільшують. Цим людям доведеться шукати ірландців, які їх прихистять, або орендувати житло самостійно. Водночас зміна правил не стосується біженців, які прибули раніше. Вони й надалі живуть безстроково у наданих державою приміщеннях (найчастіше це готельні номери) та отримують повні виплати.

Виплати у Чехії залежать від категорії вразливості

Чехія посідає третє місце у Європі за кількістю українських біженців, хоча виплати тут не найвищі. У країні перебувають понад 300 тисяч втікачів від війни в Україні. Із 1 вересня 2024 року для людей із тимчасовим захистом змінюються правила допомоги – проживання у безкоштовному житлі скоротиться зі 150 днів до 90 днів для всіх категорій.

За даними Міністерства праці та соціальних справ Чехії, гуманітарна допомога в Чехії для українських біженців перші 150 днів становить:

3 490 крон (138 євро) – для дітей віком до 6 років;4 188 крон (165 євро) – для дітей від 6 до 10 років;5 235 крон (207 євро) – для дітей з інвалідністю;4 860 крон (192 євро) – для дорослих;7 290 крон (288 євро) – для осіб з інвалідністю.

Із шостого місяця розмір виплат для дорослих біженців змінюється:

3 130 крон (124 євро) – для дорослих;4 860 крон (192 євро) – для дорослих із категорії вразливості;7 290 крон (288 євро) – для осіб з інвалідністю.

Допомога на житло складає 2400 чеських крон (95 євро) на людину на місяць, у зареєстрованих у спеціальному реєстрі квартирах – 3000 крон (118 євро) на людину, максимум сім'я з 5 і більше осіб може отримати 15 тисяч крон (593 євро).

Фото: Допомога українцям у Чехії (gettyimages.com)

Для вразливих категорій у зареєстрованому житлі допомога складає 6000 крон (237 євро), у незареєстрованому – 4800 крон (105 євро). Максимальна виплата – для сім'ї із 5 і більше людей – 30 000 (1186 євро) та 24 000 крон (949 євро).

До вразливих категорій відносяться діти до 18 років, студенти до 26 років, особи, що доглядають за дитиною до 6 років, вагітні, особи від 65 років, особи з інвалідністю та особи, що доглядають за ними.