Хорватия

Хорватія (хорв. Hrvatska [xř̩ʋaːtskaː]), офіційно — Республіка Хорватія (хорв. Republika Hrvatska) — держава на півдні Центральної Європи або в Південній Європі, частково на заході Балканського півострова, колишня союзна республіка. Населення, за даними на 30 червня 2020 року, становить 4227746 осіб, територія — 56594 км ². Займає 127-е місце у світі за чисельністю населення та 128-е за територією.

Форма правління – парламентська республіка. Посаду прем'єр-міністра з 19 жовтня 2016 року обіймає Андрій Пленкович, а посаду президента з 19 лютого 2020 року — Зоран Міланович.

Столиця та найбільше місто — Загреб. Хорватія межує на північному заході зі Словенією, на північному сході – з Угорщиною та Сербією, на півдні та сході – з Боснією та Герцеговиною та Чорногорією; на заході омивається Адріатичним морем і має морський кордон із Італією.

Країна є членом Організації Об'єднаних Націй із 1992 року; ОБСЄ, Ради Європи, НАТО з 2009 року; Європейського Союзу з 2013 року. З 1 січня 2023 року входить до Шенгенської зони та Єврозони.

Етимологія

Назва «Хорватія» (хорв. Hrvatska) походить від середньовічного латинського лат. Croatia. Перший правитель незалежної хорватської держави, князь Бранімір, який правив у IX столітті, отримав від папи Івана VIII титул Dux Chroatorum (князь хорватів). Топонім Croātia походить від етноніма «хорвати», походження якого поки що точно не встановлено, ймовірно, що він походить від праслов'янського -Xŭrvatŭ (X'rvatъ), який, можливо, походить від давньоперсидського -xaraxwat.

Найстаріший запис хорватського етноніма «x'rvat'» виявлено на Бащанській плиті і виглядає як «zvъnъмиръ kralъ xrъvatъsk» («Звонимир, хорватський король»).

Географія

Карта Хорватії

Хорватія розташована на півдні Центральної Європи, на Балканському півострові. Площа – 56 594 км², площа акваторії – 33 200 км². В акваторії розташована велика кількість островів, загальна їх кількість становить 1246, з яких заселено 67. Найбільші острови — Крк і Црес.

На півночі Хорватія межує зі Словенією (670 км), на північному сході з Угорщиною (348 км), на сході з Сербією (314 км), на півдні з Боснією та Герцеговиною (956 км) та Чорногорією (19 км). Країна складається з двох частин: континентальної, розташованої головним чином у басейні річки Сави; і адріатичною, витягнутою вузькою смугою узбережжям Адріатичного моря.

Клімат

У Північній Хорватії переважає континентальний клімат, у Центральній – півгірський та гірський, біля узбережжя – Середземноморський. Зимові температури в континентальній частині досягають у середньому −10 °C, у гірських областях від −5 °C до 5 °C та від 0 °C до +10 °C — у прибережних. Влітку найбільше тепло на узбережжі (від +25 °C до +30 °C в середньому), в курортних ділянках, розташованих на півостровах (в Істрії — від +30 °C). Температура в горах зазвичай не перевищує +15-20 °C, а на континенті в основному близько +25 °C. Найменше опадів випадає на островах, приблизно від 500 до 1000 мм на рік. Кількість опадів узбережжя коливається від 1000 до 1700 мм на рік.

Адміністративний поділ

Територія Хорватії поділена на 20 жупань (хорв. Županije), жупанії діляться на 122 міста (хорв. Gradovi) та 424 громади (хорв. Općine), столиця ділиться на міські райони (хорв. gradske četvrti), крупні хорв. Статус 21 жупанії має Загреб, столиця Хорватії.

Представницькі органи жупань — жупанійські збори (хорв. Županijska skupština), обираються населенням, виконавчі — жупани (хорв. Župan).

Представницькі органи міст — міські ради (хорв. Gradsko vijeće), обираються населенням, виконавчі — градоначальники (хорв. Gradonačelnik).

Представницькі органи громад – общинні ради (хорв. Općinsko vijeće), обираються населенням, виконавчі – общинні начальники (хорв. Općinski načelnik).

Представницькі органи міських районів – рада міського району (хорв. vijeće gradske četvrti), обираються населенням, виконавчі – голови рад міських районів (хорв. predsjednik vijeća).

Місцеві частини не мають місцевого самоврядування (за винятком Спліту). До 2001 року між жупаннями та громадами існувала проміжна одиниця – округ (хорв. kotar).

Економіка

Провідними галузями є: суднобудування, машинобудування, хімічна, харчова, текстильна, деревообробна, електротехнічна та електронна, фармацевтична промисловість. Важливою галуззю економіки є туризм.

Переваги: стабільне зростання економіки. Під егідою МВФ запущено програму зниження державних витрат. Зростання туризму.

Слабкі сторони: приватизація і опір профспілок, що тягнеться з 2001 року. Збитки від війни близько 50 мільярдів доларів. Високе безробіття (7,4% на червень 2021 року).

Транспорт

Автомобільний транспорт

Хорватська мережа автомагістралей має довжину 1313.8 км. Хорватія у 2019 році посіла 12-е місце у світі та 6-е місце в Європі за якістю доріг у рейтингу Індексу глобальної конкурентоспроможності, який щороку складається експертами Всесвітнього економічного форуму. Найвище місце серед усіх посткомуністичних країн світу.

Громадський транспорт

Найпоширенішим видом громадського транспорту Хорватії є автобус. Окрім автобусів у великих містах (наприклад, у Загребі, Спліті, Рієці, Осієці, Пулі та ін.) є також мережа трамвайних ліній (загребський та осієцький трамвай). Квитки на проїзд продаються, як правило, у салоні автобуса чи трамваю чи в газетних кіосках.

Автобуси

Міжнародне автобусне сполучення у Хорватії досить розвинене. Автобусні маршрути пролягають до Хорватії з багатьох країн Європи.

Практично всі частини країни охоплені мережею пасажирських автобусних перевезень. Майже в кожному містечку є автобусна станція (Autobusni Kolodvor), де можна купити квитки та ознайомитись з розкладом.

Водний транспорт

Між містами Хорватії, що розташовані на узбережжі Адріатики, курсують різні пороми, теплоходи, кораблі на підводних крилах. На водному транспорті можна дістатися до більшості населених островів. Існують також міжнародні рейси. З 28 травня по 30 вересня діє літній розклад із більш частими відправленнями.

Аеропорти

У Хорватії є 6 міжнародних аеропортів і три цивільних аеропорти для місцевих та чартерних рейсів.

Міжнародні аеропорти:

аеропорт Загреба (за 17 км від центру Загреба) ,
аеропорт Спліту (за 24 км від центру Спліту),
аеропорт Дубровника (за 18 км від міста),
аеропорт Пула (за 6 км від центру Пули),< /li>
аеропорт Задару,
аеропорт Рієки.

Аеропорти для місцевих та чартерних рейсів:

Туризм

Адріатичне узбережжя Хорватії та численні острови — популярний напрямок міжнародного туризму. Туризм на Адріатиці почав розвиватися у ХІХ столітті; у XX столітті хорватське узбережжя було одним із найрозвиненіших туристичних напрямків у соціалістичному світі. У 1990-ті роки туризм у Хорватії пережив серйозний спад, причиною якого були військові дії та застаріла туристична інфраструктура, яка не відповідала західним стандартам якості. З початку 2000-х років туристична галузь показує зростання. На туристичну промисловість у середині 2010-х гг. припадає 18% ВНП, що викликає тривогу в економістів.