Міфи та факти про консульські послуги для чоловіків за кордоном: роз'яснення МЗС України
З приводу рішення українського уряду про тимчасове призупинення прийому нових заяв про надання консульських послуг для чоловіків за кордоном виникло багато розмов і чуток, інформація потребує роз'яснення.
Щоб донести до громадян України інформацію про рішення Уряду, у МЗС вирішили випустити спеціальну статтю щодо цих питань.
Міф №1: Рішення позбавило всіх чоловіків за кордоном доступу до консульських послуг.
Правда: Рішення стосується тільки чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном, і тимчасово припиняє прийом від цієї категорії громадян нових заяв на обмежений період часу.
Після завершення цього періоду прийом заяв триватиме. Чоловіки призовного віку, які уточнили свої дані відповідно до вимог законодавства, зможуть подати заяви на отримання консульських послуг, отримати свій слот в електронній черзі та потрапити на прийом до консульства.
У ході технічної паузи у прийомі нових заяв державні установи доопрацьовують механізми військово-облікової роботи для врахування норм нового закону.
Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків призовного віку, які тимчасово перебувають за кордоном, в даний час визначається з доступних варіантів та погоджується причетними державними органами.
Як тільки цю міжвідомчу роботу буде завершено, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз'яснення.
Міф №2: Після вказаного рішення чоловіка призовного віку за кордоном позбавлені консульської опіки, зокрема у разі надзвичайних ситуацій.
Щоправда: Вказане рішення ніяк не стосується надання екстреної консульської допомоги громадянам України у разі надзвичайних ситуацій (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо).
У таких випадках консульські працівники надають у межах законодавства необхідну консульську допомогу у повному обсязі всім громадянам України, жінкам та чоловікам будь-якого віку та безвідносно до їх статусу військової служби чи інших особливостей.
Міф №3: Це рішення неконституційне, оскільки закон про мобілізацію ще не набрав чинності.
Щоправда: Захист прав та інтересів громадян України за кордоном був і залишається пріоритетом МЗС.
Технічна пауза в прийомі нових заяв від чоловіків призовного віку обумовлена необхідністю підготовки до набуття чинності нових правил надання консульських послуг цієї категорії громадян у зв'язку з набранням чинності новим законом про мобілізацію.
Йдеться не про припинення надання послуг як таких, а лише про тимчасове зупинення прийому нових заяв на отримання консульських послуг.
Термін припинення прийому нових заяв продиктований часом, необхідним для внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем.
Міф №4: Рішення раптово зупинило надання консульських послуг усім чоловікам призовного віку за кордоном.
Правда: Усі заяви на отримання консульських послуг, подані до 23 квітня 2024 р. у закордонних дипломатичних установах, розглядаються та опрацьовуються консульськими установами у повному обсязі, у тому числі подані до цієї дати заяви на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Тому ні про яку раптовість не йдеться, адже заяви, які вже перебували в роботі, продовжили опрацьовуватися. Тимчасово призупинено лише прийом нових заяв від окремої категорії громадян для уточнення механізмів надання консульських послуг згідно з ухваленим новим законом.
Міф №5: Рішення несправедливе щодо низки випадків, коли чоловіки мобілізаційного віку перебувають за кордоном або на законних підставах, або вимушено виїхали і не уникали свого обов'язку захищати Батьківщину.
Правда: Рішення лише тимчасово зупиняє прийом нових заяв на отримання консульських послуг для доопрацювання механізмів уточнення військово-облікових даних відповідно до вимог законодавства.
Після набуття чинності нових механізмів кожен чоловік призовного віку, який тимчасово перебуває за кордоном, зможе уточнити свої облікові дані, зокрема дистанційно через електронний кабінет.
Міф №6: Це рішення порушує міжнародні конвенції із захисту прав людини.
Щоправда: Рішення тимчасове і стосується лише прийому нових заяв. Після уточнення механізмів реалізації нового закону прийом заяв відновиться. Ні про яке порушення прав людини в цьому випадку не може йтися, адже кожна держава оновлює та уточнює своє законодавство, іноді потрібне внесення змін до порядку функціонування зарубіжних дипломатичних установ та надання консульських послуг.