Угорщина
Угорщина (угор. Magyarország [ˈmɒɟɒrorsaːɡ], дослівно: «Країна угорців, Угорська країна» — magyar (модер) «угорська» і ország (о́рсаг) «країна») — держава в Центральній Європі. У період з 1989 по 2011 роки країна офіційно називалася Угорська Республіка (Magyar Köztársaság, Модер Кезтаршошаг), але з 1 січня 2012 року набула чинності нова конституція Угорщини, яка офіційно затвердила скорочене найменування держави — Угорщина.
Населення — 9689010 чол. (2022), площа території – 93 036 км². Займає 93-те місце у світі за чисельністю населення та 108-е за територією.
Столиця — Будапешт. Державна мова — угорська.
По державному устрою — унітарна парламентська республіка.
З 29 травня 2010 року пост прем'єр-міністра обіймає Віктор Орбан.
Поділяється на 20 адміністративно-територіальних одиниць, 19 з яких — мідь, і 1 — місто республіканського підпорядкування, прирівняне до мідь.
Континентальна держава у центрі Європи, яка не має виходу до моря. Має сухопутні кордони з Україною, Румунією, Словаччиною, Сербією, Хорватією, Словенією та Австрією.
Більшість віруючих (близько 54,5 % населення) сповідує католицизм.
Індустріальна країна з економікою, що динамічно розвивається. Обсяг номінального ВВП за 2015 рік становив 137 мільярдів доларів США (близько 13 910 доларів США на душу населення). Грошова одиниця — угорський форинт (курс станом на 2 червня 2021 року — 283 форинти за 1 долар США).
Член ООН з 1955 року, приєдналася до ГАТТ у 1973, вступила до МВФ та МБРР у 1982, Рада Європи у 1991 році. З 1999 року – член НАТО, з 2004 – Європейського союзу. З 1 січня 2011 року Угорщина головувала у Європейському союзі протягом півроку.
Географічні дані
Територія Угорщини має переважно рівнинний рельєф. Більша її частина розташована на Середньодунайській рівнині. Західна частина рівнини Dunántúl (Дунантул, дослівно — «Задунав'я») розчленована численними пагорбами, висотою до 300 м; східна Alföld (Альфельд, дослівно — «Низька Земля») має плоский низовинний рельєф. Північний захід країни займає низовина Кішальфельд (Kisalföld, дослівно — «Мала Низька Земля»), обмежена на заході височиною Алпокалля, яка є передгір'ям Альп, висотою 500-800 м (Іротт-ке: 883 м). На північ від озера Балатон простягаються Середньоугорські гори з платоподібними масивами заввишки 400-700 м (Баконь, Вертеш, Дуназуг). У південній частині Дунантула височіють глибові гори Мечек заввишки до 681 м (гора Зенґо). На півночі Угорщини лежать відроги Західних Карпат висотою до 1000 м. Вони розчленовані широкими долинами річок і є відокремлені вулканічні масиви і вапнякові плато (Бержень, Черхат, Матра, Бюкк, Черехат, Земплені-Хедшег…). Тут же (у Матрі) розташована найвища точка Угорщини — гора Кекеш (1014 м). У горах на кордоні зі Словаччиною знаходиться одна з найбільших карстових печер Європи Аггтелек із підземними річками та озерами.
З корисних копалин в Угорщині видобувають боксити, буре вугілля, нафту, газ, залізні, марганцеві, мідні, свинцево-цинкові руди, мінеральні та термальні води.
Положення Угорщини в оточенні гір зумовило континентальний тип клімату з м'якою зимою та спекотним літом. Опадів на рік від 450 мм на сході до 900 мм у горах.
Усі річки Угорщини належать басейну Дунаю. Сам Дунай перетинає країну з півночі на південь упродовж 410 км. Найбільше озеро – Балатон – є важливим міжнародним туристичним центром. Біля його західного краю знаходиться найбільше в Європі озеро термального походження — озеро Хевіз, у якого розташований бальнеогрязевий курорт.
Рослинний покрив Угорщини був з часом значно змінений людиною. Більшість території переважає культурна рослинність — ріллі, сади, виноградники. Ліси збереглися в горах (переважно на північному сході країни недалеко від кордону зі Словаччиною) і займають близько 20 % території (до висоти 800—1000 м-коду виростають широколистяні ліси, вище зустрічаються ялицево-ялицеві). Ґрунтовий покрив рівнин представлений чорноземом, в Альфельді зустрічаються солончаки, в горах — буроземи та рендзини.